1. Словник синонімів української мови

одиниця

ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НА уроч., ірон., ІНДИВІ́Д книжн., ДУША́ розм., ГА́ВРИК зневажл. Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (І. Сенченко); Як тільки блиснула вперше блискавка, ми вгледіли в болоті, в осоці дві людини (І. Нечуй-Левицький); На низькому помості з дощок, прикрившись шкурами, лежало кілька чоловік (С. Скляренко); Сервіз на шість персон; Коли один індивід за певний проміжок часу викидає занадто багато слів, відбувається їхня девальвація. Слова втрачають будь-яке значення (П. Загребельний); За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі.. по п'ять карбованців (О. Досвітній); — У самому місті екзамен тримав, у школу механізації. Казали — по десять гавриків на одне місце (Ю. Збанацький).

ПООДИНО́КІ (не всі з-поміж інших, узяті вибірково), ПООДИ́НЧІ, ОКРЕ́МІ, ДЕ́ЯКІ, ОДИНИ́ЦІ, ОСІБНІ. На всіх великих і малих станціях поїзд наш "розгублює" поодиноких своїх мешканців, набирає нових (Т. Масенко); Поодинчі долі, хоч які бувають промовисті, звичайно ніколи нічого не навчають (О. Забужко); В голові (Параскіци) блискавкою промайнув цілий ряд згадок, окремих фактів з останнього часу, незрозумілих досі (М. Коцюбинський); Деякі дисципліни я зовсім не вчив; навпаки, інші, що подобались мені, наприклад, фізика, викладались на іншому факультеті (О. Довженко); Єдиний, по суті, вияв народного світогляду — художня, поетична народна творчість. Практичне використання її творцями-одиницями сягає в глибочінь віків (М. Рильський); Перебираємо в пам'яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам, та й то показом якихось окремих, часом навіть осібних рис нашого життя (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиниця — одини́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. одиниця — Цифра 1; (особа) індивід|уум|; (штатна) посада; (бойова) підрозділ, з'єднання, формовання; (єдина дочка) одиначка. Словник синонімів Караванського
  3. одиниця — [одиениц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. одиниця — -і, ж. 1》 Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одиниця — Однак, одинка, (рахун.) одиниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. одиниця — ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. До п'яти років дитина повинна вміти додавати й віднімати одиниці (із журн.); // тільки мн. Словник української мови у 20 томах
  7. одиниця — І, ж., нарк. Шприц на 1 см. Купи мені в аптеці три одиниці і анальгін для ін'єкцій? Словник сучасного українського сленгу
  8. одиниця — (-і) ж.; нарк. Шприц об'ємом один кубічний сантиметр. ПСУМС, 49. Словник жарґонної лексики української мови
  9. одиниця — Одини́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. одиниця — ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають; // тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. Словник української мови в 11 томах
  11. одиниця — рос. единица організаційно-управлінська категорія, що відображає місце, зв'язки, статус певного осередку, елементу в територіальній, галузевій або внутрішньогосподарській системі відносин управління. Розрізняють адміністративно-територіальні О., виробничо-господарські, виробничі та штатні О. Eкономічна енциклопедія