одиниця

ОДИНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається;

// тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають;

// тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.

2. Найнижча оцінка успішності в навчанні за п’ятибальною системою, що означає "дуже погано".

Прочитавши Сусані Уласівні ту поему, о. Артемій написав внизу свою рецензію: "Погано! Варто поставити одиницю!" (Н.-Лев., IV, 1956, 190);

Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів, остолопів, обормотів, оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці або залишив без обіду і в карцері (Смолич, II, 1958, 45).

3. Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин.

З’явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знав. Так, наприклад, з гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Вільде, Сестри.., 1958, 493);

— Я безсмертна людина, — думає генерал Федорченко, дивлячись на блакитні простори, — і абсолютно неважно, скільки мікронних одиниць часу буде існувати моє особисте я (Довж., II, 1959, 69).

4. Окрема особа, індивідуум.

Який тіснозорий цей чоловік, котрий не знає, що лише загальне добро може ущасливити одиницю! (Кобр., Вибр., 1954, 30);

Індивідуальність — це одірвана від маси, самотня одиниця (Еллан, II, 1958, 67);

Більшість перлин народної поезії створено.. окремими обдарованими одиницями (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 6);

// тільки мн. Небагато, мало хто; деякі.

Згодом, коли вечір уже ліг на все, почали приходити з міста одиниці, що їх винайшов там Кіхана (Ю. Янов., І, 1958, 210);

— Про зброю треба дбати, — почав він далі.. — А в нас, на жаль, є такі одиниці, яким це байдуже (Гончар, І, 1954, 446);

З героїчних захисників легендарного гарнізону [Брестської фортеці] в живих залишилися одиниці (Рад. літ-во, 7, 1965, 4).

Шта́тна одини́ця — посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який займає цю посаду.

— Я добився для вас штатну одиницю (Кучер, Трудна любов, 1960, 254);

[Римар:] А зрештою, яке тобі діло до моєї розмови? [Зозуля:] Як то яке? Що я, так би мовити, штатна чи позаштатна одиниця? (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 10).

5. розм. Те саме, що одина́чка.

Хлопці-брати порозходились із дому.. Лишилась одиницею — приймака прийняли (Головко, II, 1957, 190);

А я в батька росла, Одиниця була, Мене мати не жаліла — Взяла заміж віддала (Укр.. лір. пісні, 1958, 110);

Сотник Завістний протер очі, поправив вуса і обняв гаряче свою одиницю, свою останню на житті втіху — Орисю (Стар., Облога.., 1961, 13).

6. Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле.

Кінні дружини.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367);

Кожне житло, що належало дружинникові, було відокремленою в господарському відношенні одиницею (Археол., VIII, 1953, 17);

Слово, основна одиниця мовлення, являє собою єдність знака і значення (Рад. психол. наука.., 1958, 229).

Бойова́ одини́ця — з’єднання бійців одного роду військ, а також військових частин, що становлять певне ціле і перебувають під єдиним керівництвом.

Микола Щорс в бойових умовах приймає командування дивізією. Це була міцна, добре організована бойова одиниця (Скл., Легенд. начдив, 1957, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одиниця — одини́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. одиниця — Цифра 1; (особа) індивід|уум|; (штатна) посада; (бойова) підрозділ, з'єднання, формовання; (єдина дочка) одиначка. Словник синонімів Караванського
  3. одиниця — [одиениц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  4. одиниця — -і, ж. 1》 Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одиниця — Однак, одинка, (рахун.) одиниця Словник чужослів Павло Штепа
  6. одиниця — ОДИНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається; // тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. До п'яти років дитина повинна вміти додавати й віднімати одиниці (із журн.); // тільки мн. Словник української мови у 20 томах
  7. одиниця — І, ж., нарк. Шприц на 1 см. Купи мені в аптеці три одиниці і анальгін для ін'єкцій? Словник сучасного українського сленгу
  8. одиниця — (-і) ж.; нарк. Шприц об'ємом один кубічний сантиметр. ПСУМС, 49. Словник жарґонної лексики української мови
  9. одиниця — ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НА уроч., ірон., ІНДИВІ́Д книжн., ДУША́ розм., ГА́ВРИК зневажл. Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа — дівчина (І. Словник синонімів української мови
  10. одиниця — Одини́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. одиниця — рос. единица організаційно-управлінська категорія, що відображає місце, зв'язки, статус певного осередку, елементу в територіальній, галузевій або внутрішньогосподарській системі відносин управління. Розрізняють адміністративно-територіальні О., виробничо-господарські, виробничі та штатні О. Eкономічна енциклопедія