одірвати

(-ву, -веш) док.

1. крим. Украсти. БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.

2. крим., жрм. Роздобути, дістати (напр. дефіцитний товар). [Річмонд:] (виштовхнувши з-під стільця сумку). Де ти такий галімий сумешнік одірвала? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.

Значення в інших словниках

1. одірвати — одірва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови