перепих

(-у) ч.; мол. Статевий акт; злягання. Але ж виникає величезна спокуса відзначити буржуйське "свято кохання" повальним "перепихом", як це зараз називається (ПіК, 2003, № 5).

Значення в інших словниках

1. перепих — пере́пих іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. перепих — -у, ч., діал. Пишнота, принда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепих — ПЕРЕ́ПИХ, у, ч., діал. Пишнота. Знову пишний палац .. Все навкруги розкошами й перепихом сяє (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
4. перепих — ПЕРЕ́ПИХ, у, ч., діал. Пишнота. Знову пишний палац.. Все навкруги розкошами й перепихом сяє (Стар., Облога.., 1961, 43).  Словник української мови в 11 томах
5. перепих — Перепих, -ху м. Пышность. З перепихом несуть його на морах. К. Іов. 48.  Словник української мови Грінченка