(-а) ч.; нарк. Людина, що курить анашу, гашиш. ПСУМС, 54.
Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
планер —
пла́не́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
планер —
-а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
планер —
ПЛАНЕ́Р, а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря. Спочатку ми робитимемо літаючі моделі аеропланів, а потім... потім ми спробуємо взятися за справжній планер (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
планер —
пла́нер (франц. planeur, від planer – ширяти, літати) важчий за повітря безмоторний літальний апарат.
Словник іншомовних слів Мельничука
планер —
Безмоторний літальний апарат з видовженими крилами; літає завдяки використанню потенціальної енергії (напр., після вибуксирування на певну висоту літаком) та кінетичної енергії висхідних потоків повітря.
Універсальний словник-енциклопедія
планер —
ПЛАНЕ́Р, а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря. Спочатку ми робитимемо літаючі моделі аеропланів, а потім… потім ми спробуємо взятися за справжній планер (Донч., І, 1956, 66).
Словник української мови в 11 томах