планер

ПЛАНЕ́Р, а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря.

Спочатку ми робитимемо літаючі моделі аеропланів, а потім… потім ми спробуємо взятися за справжній планер (Донч., І, 1956, 66).

Значення в інших словниках

1. планер — пла́не́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. планер — -а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планер — ПЛАНЕ́Р, а, ч. Безмоторний літальний апарат, який використовує в польоті надану йому початкову швидкість і висхідні потоки повітря. Спочатку ми робитимемо літаючі моделі аеропланів, а потім... потім ми спробуємо взятися за справжній планер (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. планер — (-а) ч.; нарк. Людина, що курить анашу, гашиш. ПСУМС, 54.  Словник жарґонної лексики української мови
5. планер — пла́нер (франц. planeur, від planer – ширяти, літати) важчий за повітря безмоторний літальний апарат.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. планер — Безмоторний літальний апарат з видовженими крилами; літає завдяки використанню потенціальної енергії (напр., після вибуксирування на певну висоту літаком) та кінетичної енергії висхідних потоків повітря.  Універсальний словник-енциклопедія