планарії
ПЛАНА́РІЇ, ій, мн. (одн. плана́рія, ї, ж.). Дрібні війчасті болотяні, річкові й грунтові черв’яки.
Якщо в одного з видів плоских червів — планарії — відрізати головну частину, то замість неї виростає нова голова, яка цілком заміняє відрізану (Вибр. праці Богомольця, 1969, 182).
Словник української мови (СУМ-11)