понеділок

(-лка) ч.; крим.; зневажл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 459; СЖЗ, 82; ЯБМ, 2, 206.

Значення в інших словниках

1. понеділок — понеді́лок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. понеділок — [понеид’ілок] -лка, м. (на) -лку, мн. -лкие, -лк'іў  Орфоепічний словник української мови
3. понеділок — -лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. понеділок — ПОНЕДІ́ЛОК, лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі). – Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! – сказали бурлаки до хазяїна (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] Їдемо оце у ярмарок .. Хотіли завтра їхати, так завтра ж понеділок, важкий день (М.  Словник української мови у 20 томах
5. понеділок — Понеді́лок, -лка; -ді́лки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. понеділок — ПОНЕДІ́ЛОК, лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі). — Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна (Н.-Лев., II, 1956, 205); [Ганна:] Їдемо оце у ярмарок ..  Словник української мови в 11 томах
7. понеділок — Понеділок, -лка м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.  Словник української мови Грінченка