1. Словник жарґонної лексики української мови

понеділок

(-лка) ч.; крим.; зневажл. Розумово відстала людина. БСРЖ, 459; СЖЗ, 82; ЯБМ, 2, 206.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понеділок — понеді́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. понеділок — [понеид’ілок] -лка, м. (на) -лку, мн. -лкие, -лк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. понеділок — -лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. понеділок — ПОНЕДІ́ЛОК, лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі). – Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! – сказали бурлаки до хазяїна (І. Нечуй-Левицький); [Ганна:] Їдемо оце у ярмарок .. Хотіли завтра їхати, так завтра ж понеділок, важкий день (М. Словник української мови у 20 томах
  5. понеділок — Понеді́лок, -лка; -ді́лки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. понеділок — ПОНЕДІ́ЛОК, лка, ч. Назва першого дня тижня (після неділі). — Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна (Н.-Лев., II, 1956, 205); [Ганна:] Їдемо оце у ярмарок .. Словник української мови в 11 томах
  7. понеділок — Понеділок, -лка м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21. Словник української мови Грінченка