понтуватися
(-туюся, -туєшся) недок.; крим., мол.; несхвальн.
1. Поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу; демонструвати позірну вищість. Толя — хлопчик понтовий, бо із небагатої сім'ї. І тому понтувався ще дужче, ніж із багатих (Б. Жолдак, У режимі вставки). БСРЖ, 460.
2. Вихвалятися. БСРЖ, 460.
Короткий словник жарґонної лексики української мови