пофіґ
безос.-пред., кому що; мол. Байдуже; все одно. — Чесно кажучи, мені пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 467.
Короткий словник жарґонної лексики української мовибезос.-пред., кому що; мол. Байдуже; все одно. — Чесно кажучи, мені пофіґ, Дано, що тобі кепсько (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 467.
Короткий словник жарґонної лексики української мови