Словник жарґонної лексики української мови

прогари

(-ів) мн.; арм., морськ. Військові чоботи із високими халявами. Балабін; БСРЖ, 481.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. прогари — Прогари м. 1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала. Міусск. окр. 2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка