піджак —
піджа́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
піджак —
г. маринарка, жм. жакет.
Словник синонімів Караванського
піджак —
[п'іgак] -ака, м. (на) -аку/-ац'і, мн. -аки, -ак'іў
Орфоепічний словник української мови
піджак —
-а, ч. Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкладним коміром.
Великий тлумачний словник сучасної мови
піджак —
ПІДЖА́К, а́, ч. Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко [трико] (І.
Словник української мови у 20 томах
піджак —
ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М.
Словник синонімів української мови
піджак —
ПІДЖА́К, а́, ч. Верхня частина чоловічого костюма у вигляді куртки з рукавами й полами на застібці, звичайно з відкритим відкладним коміром. Він був убраний в піджак та панталони з дешевенького, простого тріко (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах