підставитися
(-влюся, -вишся) док.; жрм. Своєю поведінкою наразити себе на неприємність, небезпеку, незручне становище тощо. До того ж, мешканці цього притулку побоювалися навіженої вдачі свого сусіда й навряд чи комусь забрела б в голову самовбивча думка підставитись за херню собачу (Г. Цимбалюк, Останні проводи).
Короткий словник жарґонної лексики української мови