Словник жарґонної лексики української мови

рубон

(-у) ч.; мол., крим. Їжа, харчі. — Альо! Чого ми стоїмо? — загули дитбудинківці. — Гришухо! Веди на рубон! (Г. Тютюнник, Вибрані твори). БСРЖ, 515; СЖЗ, 90.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. рубон — У, ч. Процес споживання їжі. — Альо! Чого стоїмо? — загули дитбудинківці. — Гришухо! Веди на рубон! (їсти) (Григір Тютюнник).  Словник сучасного українського сленгу