Словник жарґонної лексики української мови

рудера

(-и) ж.; мол.; жарт. Жінка похилого віку. Хіба така рудера може керувати відділом? ПСУМС, 62.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. рудера — Руде́ра, перен. 1. Порохнява колода, перешкода. Вони собі так уклали, що “Союз” мав “розвалити ся ”, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій “гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами...  Українська літературна мова на Буковині
  2. рудера — руде́ра старий, занедбаний будинок (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт