рудера —
Руде́ра, перен. 1. Порохнява колода, перешкода. Вони собі так уклали, що “Союз” мав “розвалити ся ”, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій “гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами...
Українська літературна мова на Буковині
рудера —
(-и) ж.; мол.; жарт. Жінка похилого віку. Хіба така рудера може керувати відділом? ПСУМС, 62.
Словник жарґонної лексики української мови