рукопис —
руко́пис іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
рукопис —
Манускрипт, (на пергамені) пергамен, (на папірусі) папірус, (на затертому) палімпсест; (автора) автограф; рукописання.
Словник синонімів Караванського
рукопис —
[рукопиес] -су, м. (на) -су, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
рукопис —
-у, ч. 1》 Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2》 Пам'ятка стародавньої писемності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рукопис —
РУКО́ПИС, у, ч., РУКО́ПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (М. Коцюбинський); Носив [Грушевський] з собою рукописи, гранки, пробні відбитки (з наук.
Словник української мови у 20 томах
рукопис —
У, ч. Самогон. Все, немає горілки? — А ще ж рукописи залишились.
Словник сучасного українського сленгу
рукопис —
РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці).
Словник синонімів української мови
рукопис —
Руко́пис, -су, -сові, в -ко́пису; -ко́писи, -ко́писів (ч. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рукопис —
РУКО́ПИС, у, ч., розм., рідко РУКО́ПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (Коцюб., III, 1956, 203); У радянський час К.
Словник української мови в 11 томах
рукопис —
Рукопис, -су м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Словник української мови Грінченка