рукопис

(-у) ч.; мол.; жарт. Високоякісний самогон. ПСУМС, 62.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукопис — (сучасний руко- а. машинописний текст) рукописання, (авторський) автограф, машинопис, (давній) манускрипт. Словник синонімів Полюги
  2. рукопис — руко́пис іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. рукопис — Манускрипт, (на пергамені) пергамен, (на папірусі) папірус, (на затертому) палімпсест; (автора) автограф; рукописання. Словник синонімів Караванського
  4. рукопис — [рукопиес] -су, м. (на) -су, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. рукопис — -у, ч. 1》 Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2》 Пам'ятка стародавньої писемності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рукопис — РУКО́ПИС, у, ч., РУКО́ПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (М. Коцюбинський); Носив [Грушевський] з собою рукописи, гранки, пробні відбитки (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. рукопис — У, ч. Самогон. Все, немає горілки? — А ще ж рукописи залишились. Словник сучасного українського сленгу
  8. рукопис — РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці). Словник синонімів української мови
  9. рукопис — Руко́пис, -су, -сові, в -ко́пису; -ко́писи, -ко́писів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рукопис — РУКО́ПИС, у, ч., розм., рідко РУКО́ПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (Коцюб., III, 1956, 203); У радянський час К. Словник української мови в 11 томах
  11. рукопис — Рукопис, -су м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ. Словник української мови Грінченка