рукопис

РУКО́ПИС, у, ч., розм., рідко РУКО́ПИСЬ, і, ж.

1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці.

Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (Коцюб., III, 1956, 203);

У радянський час К. Е. Ціолковський опублікував понад 100 своїх праць і залишив 450 рукописів (Веч. Київ, 20. II 1970, 4);

Засилаю Вам разом з оцим листком Вашу рукопись (Мирний, V, 1955, 428).

2. Пам’ятка стародавньої писемності.

Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 373);

На весь світ відомий Матанадаран — сховище древніх вірменських рукописів, де зібрано понад 10 тисяч унікальних манускриптів (Ком. Укр., 3, 1967, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукопис — (сучасний руко- а. машинописний текст) рукописання, (авторський) автограф, машинопис, (давній) манускрипт. Словник синонімів Полюги
  2. рукопис — руко́пис іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. рукопис — Манускрипт, (на пергамені) пергамен, (на папірусі) папірус, (на затертому) палімпсест; (автора) автограф; рукописання. Словник синонімів Караванського
  4. рукопис — [рукопиес] -су, м. (на) -су, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. рукопис — -у, ч. 1》 Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. 2》 Пам'ятка стародавньої писемності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рукопис — РУКО́ПИС, у, ч., РУКО́ПИСЬ, і, ж. 1. Текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці. Прислати рукописи не можу, бо дещо не викінчено (М. Коцюбинський); Носив [Грушевський] з собою рукописи, гранки, пробні відбитки (з наук. Словник української мови у 20 томах
  7. рукопис — У, ч. Самогон. Все, немає горілки? — А ще ж рукописи залишились. Словник сучасного українського сленгу
  8. рукопис — (-у) ч.; мол.; жарт. Високоякісний самогон. ПСУМС, 62. Словник жарґонної лексики української мови
  9. рукопис — РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці). Словник синонімів української мови
  10. рукопис — Руко́пис, -су, -сові, в -ко́пису; -ко́писи, -ко́писів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рукопис — Рукопис, -су м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ. Словник української мови Грінченка