сачкувати
(-кую, -куєш) недок.; жрм. Ледарювати; відмовлятися від виконання певних дій, обов'язків, посилаючись на причини, частіше вигадані. Те, що Шахнович "сачкував" на своїй начальницькій посаді, я не вважаю чимось винятковим — таких начальників у радянській бюрократичній машині був легіон (В. Шовкун, Система проти "я"); Вона вже закінчувала другу склянку лікеру, а я безбожно сачкував, здригаючись при одному спогаді про присмак "одеколону". — Чому ти не п'єш? — Завтра в дорогу... (С. Бортніков, Чистильник). ПСУМС, 62; Югановы, 198; ЯБМ, 2, 316.
Короткий словник жарґонної лексики української мови