сервус
вигук; мол.; зах. Привіт; здоров. — Марічко, дорога, сервус! — так до мене (в мої, скажімо, 45) звертався тільки Андрій (О. Скоробагатько, Тиха-тиха річка Зизань); Сервус, пане Варгол (назва пісні гурту "Плач Єремії"). ПСУМС, 63.
Короткий словник жарґонної лексики української мови