скинути
(-ну, -неш) док.
1. крим. При затриманні непомітно викинути речові докази злочину. Втім, якщо це вбивство замовне, то з нетрадиційним почерком — на місці злочину зброї не знайдено. Убивця якщо й "скинув" її, замітаючи сліди, то десь в іншому місці (УМ, 28.03.2000). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 317.
2. що; мол. Продати. — Треба терміново скинути тачку. <...> — Скільки ти за неї хочеш? — Двадцять штук! (С. Бортніков, Чистильник).
Короткий словник жарґонної лексики української мови