Значення в інших словниках
-
спина —
(задня частина тулуба людини) хребет, розм. горб.
Словник синонімів Полюги
-
спина —
спи́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
спина —
ф. хребет, горб, ФР. плечі, (на рівні пояса) поперек, (нижче) ЕВ. сідниця, ф. задниця; З. П. інший <�задній> бік, тил, хвіст <н. у спину ворогу>; спинка.
Словник синонімів Караванського
-
спина —
[спина] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
спина —
-и, ж. 1》 Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. || Верхня частина тулуба тварини. || у знач. присл. спиною. Повернувшись обличчям у бік, протилежний кому-, чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спина —
СПИ́НА, и, ж. 1. Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. Високий стан [Пріськи] осів, пряма спина зігнулася в дугу (Панас Мирний); Зінькові так полегшало, що він уже сидів на ліжкові з закладеною за спину подушкою (Б. Грінченко); – Стій!...
Словник української мови у 20 томах
-
спина —
(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
-
спина —
СПИ́НА (задня частина тулуба людини), ХРЕБЕ́Т розм., ГОРБ розм., ХРЕБТИ́НА розм., ХОРБА́К діал. Чіпка лежить на спині, дивиться в блакитне небо (Панас Мирний); — Стій! — раптом штовхнув він візника в спину, — не бачиш, приїхав (М.
Словник синонімів української мови
-
спина —
Спи́на, -ни, -ні; спи́ни, спин
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спина —
СПИ́НА, и, ж. 1. Задня частина тулуба людини від шиї до крижів. Високий стан [Пріськи] осів, пряма спина зігнулася в дугу (Мирний, III, 1954, 14); Зінькові так полегшало, що він уже сидів на ліжкові з закладеною за спину подушкою (Гр.
Словник української мови в 11 томах
-
спина —
Спина, -ни ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. ум. спинка, спи́ночка.
Словник української мови Грінченка