Словник жарґонної лексики української мови

сурло

(-а, -а) с.

1. крим. Обличчя. БСРЖ, 575; СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 397.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. сурло — див. ПИКА.  Словник синонімів Караванського
  2. сурло — див. лице  Словник синонімів Вусика