сіно —
-а, с. 1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. || Трава, признач. для заготівлі такого корму. 2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіно —
СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П.
Словник української мови у 20 томах
сіно —
сі́но (сяно) 1. сіно ◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш?...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
сіно —
Викручується сіном з ями. Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями. Коли сіно у стозі, то забув о Бозі.
Приповідки або українсько-народня філософія
сіно —
А, ч., нарк. Макова соломка.
Словник сучасного українського сленгу
сіно —
і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити.
Фразеологічний словник української мови
сіно —
Сі́но, -на, -ну
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сіно —
СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб.
Словник української мови в 11 томах
сіно —
Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце.
Словник української мови Грінченка