сіно

Значення в інших словниках

1. сіно — сі́но іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сі́на Орфографічний словник української мови
2. сіно — див. трава Словник синонімів Вусика
3. сіно — -а, с. 1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. || Трава, признач. для заготівлі такого корму. 2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Словник української мови у 20 томах
5. сіно — сі́но (сяно) 1. сіно ◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. сіно — Викручується сіном з ями. Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями. Коли сіно у стозі, то забув о Бозі. Приповідки або українсько-народня філософія
7. сіно — А, ч., нарк. Макова соломка. Словник сучасного українського сленгу
8. сіно — і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Фразеологічний словник української мови
9. сіно — Сі́но, -на, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
11. сіно — Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце. Словник української мови Грінченка