сіно

Викручується сіном з ями.

Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями.

Коли сіно у стозі, то забув о Бозі.

Коли не має потреби, то і в ласку не стоїть.

Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду.

Сіно треба робити в погоду, щоб добре висхло, бо мокре чи навіть вогке зложене у стирту зіпсується.

Сіно до Юрка, а хліб до Ілька.

Господарська порада, щоб сіна стало до св. Юрія, 6 травня, бо тоді вже худоба може попастись, а збіжжя повинно вистарчити до св. Ілиї, 2 серпня, бо тоді вже є нове збіжжя. Жнива на Україні почи-наються 15 липня.

Сіно, як шовк.

Дуже мягоньке і не буде колоти в язик худобу.

І сіно ціле, і кози ситі.

Так зробити, щоб всі були задоволені.

Не сіно до коней іде, а коні до сіна йдуть.

Якщо хочеш чогось досягти в житті, то треба працювати, бо саме воно не зробиться.

Сінним конем, а солом’яним волом недалеко заїдеш.

Сінний кінь і солом'яний віл — фольклорні символи непрацездатності.

Хвали сіно в стогу, а пана в гробу.

Іронія, що добрим паном є лише той, який вже не може зробити шкоди людям.

Як сіно косять, то дощів не просять — самі йдуть.

Нарікання косарів на дощову погоду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіно — сі́но іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сі́на Орфографічний словник української мови
  2. сіно — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. сіно — -а, с. 1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. || Трава, признач. для заготівлі такого корму. 2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Словник української мови у 20 томах
  5. сіно — сі́но (сяно) 1. сіно ◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сіно — А, ч., нарк. Макова соломка. Словник сучасного українського сленгу
  7. сіно — (-а) с.; нарк. Суха макова соломка. БСРЖ, 534; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
  8. сіно — і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Фразеологічний словник української мови
  9. сіно — Сі́но, -на, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
  11. сіно — Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце. Словник української мови Грінченка