1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

сіно

сі́но (сяно) 1. сіно

◊ викручува́тися сі́ном дивом уникати неприємностей (ст): – Але сьогодні я обідаю дома. Прийду до Миронівки, напевно, прийду коли-небудь. – Викручується сіном. Не коли-небудь, а сьогодні, розумієш? (Марська); Сидів у кацябі за Польщі, сидів за кацапів і сидів уже за німців. З Лесинич викрутився сіном. Ніколи точно не розповідав, як то було, але факт є фактом, що його разом з іншими везли на пісок (Тарнавський З.); Моїм учителем латинської мови в першій класі був Ярослав Біленький, добрий педагог, але при тому гострий і вимогливий. Під час його лекцій не можна було лінивим учням викручуватися “сіном” (Домбровський)

● ви́пхайся сі́ном залиш мене в спокою (лайка) (ст)

2. вул. тютюн (ст)|| = баґа

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіно — сі́но іменник середнього роду * Але: два, три, чотири сі́на Орфографічний словник української мови
  2. сіно — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. сіно — -а, с. 1》 Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. || Трава, признач. для заготівлі такого корму. 2》 тільки мн. сіна, сін. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (П. Словник української мови у 20 томах
  5. сіно — Викручується сіном з ями. Дуже маловажною причиною вирвався з дуже небезпечного місця. Про батька, що упав у яму, і велів синові скручувати з сіна перевесла яким видобувся з ями. Коли сіно у стозі, то забув о Бозі. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сіно — А, ч., нарк. Макова соломка. Словник сучасного українського сленгу
  7. сіно — (-а) с.; нарк. Суха макова соломка. БСРЖ, 534; ПСУМС, 64. Словник жарґонної лексики української мови
  8. сіно — і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний). шука́ти го́лку в сі́ні (в соло́мі). Неможливо знайти, виявити. Фразеологічний словник української мови
  9. сіно — Сі́но, -на, -ну Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сіно — СІ́НО, а, с. 1. Скошена і висушена трава, яка йде на корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні: Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Граб. Словник української мови в 11 томах
  11. сіно — Сіно, -на с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. ум. сінце. Словник української мови Грінченка