Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
тролейбус —
троле́йбус іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тролейбус —
[тролейбус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
тролейбус —
Електровіз безрейковий, див. трамвай
Словник чужослів Павло Штепа
тролейбус —
троле́йбус [англ. trolleybus, від trolley – тролей і лат. (omni) bus – для всіх] 1. Безрейковий наземний, переважно вуличний, електричний транспорт з живленням двигунів через підвісну контактну мережу. 2. Багатомісна машина (вагон) цього транспорту.
Словник іншомовних слів Мельничука
тролейбус —
ТРОЛЕ́ЙБУС, а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних проводів, признач. для масових перевезень пасажирів (іноді вантажів); // Багатомісна машина цього транспорту. Василькові ..
Словник української мови у 20 томах
тролейбус —
-а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних дротів, признач. для масових перевезень пасажирів. || Багатомісна машина цього транспорту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тролейбус —
Міський електричний колісний транспортний засіб з кузовом як у автобуса та електричним двигуном, що живиться від 2 контактних проводів; в Україні перші т. пущені у Києві (1935) і Харкові (1939), як міжміський транспортний засіб використовується на трасі Сімферополь-Ялта.
Універсальний словник-енциклопедія
тролейбус —
ТРОЛЕ́ЙБУС, а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних проводів, признач. для масових перевезень пасажирів (іноді вантажів); // Багатомісна машина цього транспорту. Василькові..
Словник української мови в 11 томах