тролейбус

син.

рогатий, сарай на прив'язі.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тролейбус — троле́йбус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тролейбус — [тролейбус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. тролейбус — Електровіз безрейковий, див. трамвай Словник чужослів Павло Штепа
  4. тролейбус — троле́йбус [англ. trolleybus, від trolley – тролей і лат. (omni) bus – для всіх] 1. Безрейковий наземний, переважно вуличний, електричний транспорт з живленням двигунів через підвісну контактну мережу. 2. Багатомісна машина (вагон) цього транспорту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тролейбус — ТРОЛЕ́ЙБУС, а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних проводів, признач. для масових перевезень пасажирів (іноді вантажів); // Багатомісна машина цього транспорту. Василькові .. Словник української мови у 20 томах
  6. тролейбус — -а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних дротів, признач. для масових перевезень пасажирів. || Багатомісна машина цього транспорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тролейбус — Міський електричний колісний транспортний засіб з кузовом як у автобуса та електричним двигуном, що живиться від 2 контактних проводів; в Україні перші т. пущені у Києві (1935) і Харкові (1939), як міжміський транспортний засіб використовується на трасі Сімферополь-Ялта. Універсальний словник-енциклопедія
  8. тролейбус — ТРОЛЕ́ЙБУС, а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних проводів, признач. для масових перевезень пасажирів (іноді вантажів); // Багатомісна машина цього транспорту. Василькові.. Словник української мови в 11 томах