тромбон

(-а) ч.; тюр. Кухоль. Тепер про тромбон. Коли тюремного кухля прикладаєш денцем до цегляної кладки, щоб через стіну перебазарити з братвою у сусідній хаті, — він робиться, як музичний інструмент, в якого дмуть лохи з симфонічного оркестру (А. Кудін, Як вижити у в'язниці).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тромбон — тромбо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
тромбон — (муз.) труба Словник чужослів Павло Штепа
тромбон — (іт. trombone — велика труба) мідний духовий музичний інструмент. Має довгу мензуру, широкий конічний розтруб, з’єднаний з руховим механізмом, та мундштук. Словник-довідник музичних термінів
тромбон — тромбо́н (італ. trombone, збільш. від tromba – труба) мідний духовий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
тромбон — ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику. Словник української мови у 20 томах
тромбон — -а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену двічі зігнуту трубку з рухомою частиною-кулісою (для зміни довжини, а, отже, і висоти тону), яка закінчується широким раструбом. Великий тлумачний словник сучасної мови
тромбон — Мідний духовий музичний інструмент (аерофон) з рухомою частиною, яка забезпечує зниження звукоряду. Універсальний словник-енциклопедія
тромбон — Тромбо́н, -на; -бо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тромбон — ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику. Словник української мови в 11 томах