1. Словник-довідник музичних термінів

тромбон

(іт. trombone — велика труба) мідний духовий музичний інструмент. Має довгу мензуру, широкий конічний розтруб, з’єднаний з руховим механізмом, та мундштук. Руховий механізм утворюють дві трубки та U — подібна куліса, яка дозволяє змінювати довжину ствола, що відповідно змінює висоту звуку, забезпечуючи хроматичний звукоряд. Такий інструмент називається цуг-тромбон, хоча існують і Т. з трьома (рідко чотирма) вентилями. Звук могутній, насичений і суворий. В практиці оркестрової гри відомі шість різновидів Т.: сопрано (застосовував Р.Вагнер), альт, тенор, бас, тенор-бас (з кварт-вентилем) і контрабас. Застосовується в духових, симфонічних оркестрах та джазі, рідко — як сольний інструмент. Серед найвідоміших джазових тромбоністів — О.Дютре, Ч.Грін, К.Орі, Д.Харісон, Л.Браун, Д.Уелс, Т.Янг, О.Персон, Д.Джонсон та інші.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тромбон — тромбо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тромбон — (муз.) труба Словник чужослів Павло Штепа
  3. тромбон — тромбо́н (італ. trombone, збільш. від tromba – труба) мідний духовий музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тромбон — ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику. Словник української мови у 20 томах
  5. тромбон — (-а) ч.; тюр. Кухоль. Тепер про тромбон. Коли тюремного кухля прикладаєш денцем до цегляної кладки, щоб через стіну перебазарити з братвою у сусідній хаті, — він робиться, як музичний інструмент, в якого дмуть лохи з симфонічного оркестру (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). Словник жарґонної лексики української мови
  6. тромбон — -а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену двічі зігнуту трубку з рухомою частиною-кулісою (для зміни довжини, а, отже, і висоти тону), яка закінчується широким раструбом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тромбон — Мідний духовий музичний інструмент (аерофон) з рухомою частиною, яка забезпечує зниження звукоряду. Універсальний словник-енциклопедія
  8. тромбон — Тромбо́н, -на; -бо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тромбон — ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику. Словник української мови в 11 томах