Словник жарґонної лексики української мови

українець

(-нця) ч. **

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. Українець — Украї́нець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. українець — іст. русин, як ім. руський; д. руснак, зн. малорос, лай. хахол.  Словник синонімів Караванського
  3. українець — [украйінеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. українець — УКРАЇ́НЕЦЬ див. украї́нці.  Словник української мови у 20 томах
  5. українець — див. українці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. українець — УКРАЇ́НЦІ, МАЛОРО́СИ заст., РУСИ́НИ діал., РУ́СИЧІ діал., РУСНАКИ́ діал. "- Уже Україна!" Скільки було нас там, різні нації — і сибіряки, і таджики, і українці, і білоруси — всі, як один, впали навколішки й поцілували землю... повіриш, заплакали (О.  Словник синонімів української мови
  7. українець — Украї́нець, -нця, -нцеві; -ї́нці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. українець — УКРАЇ́НЕЦЬ див. украї́нці.  Словник української мови в 11 томах
  9. українець — Українець, -нця м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.  Словник української мови Грінченка