українець

УКРАЇ́НЦІ, МАЛОРО́СИ заст., РУСИ́НИ діал., РУ́СИЧІ діал., РУСНАКИ́ діал. "- Уже Україна!" Скільки було нас там, різні нації — і сибіряки, і таджики, і українці, і білоруси — всі, як один, впали навколішки й поцілували землю... повіриш, заплакали (О. Гончар); (Становий:) Написав (віце-губернатор) циркуляра, щоб ми, поліцейські служащі, збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї й обичаї (Панас Мирний); Приїжджі тут більше русини з Галичини і Буковини (Леся Українка); Нелегко було пороським русичам захищати свої землі від наскоків кочівників (з журналу); В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. Українець — Украї́нець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. українець — іст. русин, як ім. руський; д. руснак, зн. малорос, лай. хахол.  Словник синонімів Караванського
3. українець — [украйінеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў  Орфоепічний словник української мови
4. українець — УКРАЇ́НЕЦЬ див. украї́нці.  Словник української мови у 20 томах
5. українець — (-нця) ч. **  Словник жарґонної лексики української мови
6. українець — див. українці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. українець — Украї́нець, -нця, -нцеві; -ї́нці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. українець — УКРАЇ́НЕЦЬ див. украї́нці.  Словник української мови в 11 томах
9. українець — Українець, -нця м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.  Словник української мови Грінченка