феня

(-і) ж., мол.1. крим. Злодійський і тюремний жарґон. Автор же пропонує сприйняття головного героя своїх романів нам із вами, кому — серйозно і філософічно, кому — на фені "па панятіям" (Книжник, 2001, № 7), І не буде пророцтв, буде "феня" (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 624; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 464

Значення в інших словниках

1. феня — ФЕ́НЯ.  Словник української мови у 20 томах
2. феня — І, ж. Злодійський жаргон. ◇ Ботать по фені — розмовляти на злочинному жаргоні. До фені — байдуже. А мені до фені, що він зробить з тобою.  Словник сучасного українського сленгу