Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
форс —
форс іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
форс —
Хизування; гордощі, пиха, чванливість; Р. Г. швидкість.
Словник синонімів Караванського
форс —
Бунда, бундючність, зарозумілість, пиха, хиза, див. спесивий, чванько, задавака, хвастун
Словник чужослів Павло Штепа
форс —
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвалитися, похвастати чим-небудь, виставити щось напоказ, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.); пиха. – А ти знаєш, – ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, – це не його власна машина.
Словник української мови у 20 томах
форс —
-у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). || Гордощі, пиха, чванливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
форс —
I. ШИК розм. (особлива вишуканість у манері одягатися, триматися тощо, перев. розрахована на зовнішній ефект), ФАСО́Н розм., ФОРС розм., ФРАНТІ́ВСТВО заст., розм.
Словник синонімів української мови
форс —
ФОРС, у, ч., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні… Можна й без форсу не гірше діло робити… (Горький, II, перекл.
Словник української мови в 11 томах
форс —
Форс, -су м. = бута. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка