франт —
ФРАНТ, а, ч. 1. Той, хто модно й ошатно одягається; фат; ферт,чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (з наук.-попул. літ.); // ірон.
Словник української мови у 20 томах
франт —
-а, ч. Той, хто модно й вишукано одягається; чепурун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
франт —
(польс. frant) підкреслено модно одягнений чоловік, чепурун. Від чеського власного імені Франтішек.
Словник іншомовних слів Мельничука
франт —
ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст.
Словник синонімів української мови
франт —
ФРАНТ, а, ч. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (Наука.., 3, 1967, 51); // ірон.
Словник української мови в 11 томах