Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
хабарик —
хаба́рик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
хабарик —
ХАБА́РИК, а, ч. Зменш. до хаба́р. Ховрах допитує куму. А та йому: -.. На мене хтось-то набрехав (Бодай би той добра, не знав!), Що я хабарики лупила... (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
хабарик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до хабар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хабарик —
ХАБА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хаба́р. Ховрах допитує куму. А та йому: —..На мене хтось-то набрехав (Бодай би той добра, не знав!), Що я хабарики лупила… (Гл., Вибр., 1957, 36).
Словник української мови в 11 томах
хабарик —
Хабарик, -ка м. ум. отъ хабарь.
Словник української мови Грінченка