Словник жарґонної лексики української мови

хавір

(-а) ч.; крим. Особа, якій у разі небезпеки опускають у кишеню вкрадену річ, гроші. БСРЖ, 637; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 481.

Короткий словник жарґонної лексики української мови