хавчик
(-а) ч. мол. Їжа, харчі. — Хавчик нам з волі передали? (С. Бортніков, Літературний проєкт "Спецагенти"); <...> самотній нічний кіоск, обвішаний невеликими кольоровими лампочками, де продається пиво, цигарки, алкоголь та дрібний хавчик (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 638; ПСУМС, 74.
Короткий словник жарґонної лексики української мови