хам

(-а) ч.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.

Значення в інших словниках

1. хам — хам іменник чоловічого роду, істота лайл.  Орфографічний словник української мови
2. хам — (у мові панів) раб, слуга, кріпак наймит, мужик, хлоп, гевал, плебей; ЖМ. нахаба, грубіян, п! ХУЛІГАН; хамло, хамула, хамлюга.  Словник синонімів Караванського
3. хам — I хамло, хамлюга, хамула, хамуватий, хамулуватий II див. грубий; нахабний  Словник синонімів Вусика
4. хам — Гевал, (вона) гевалка, хамло, хамуло, хамлюга, див. босяк  Словник чужослів Павло Штепа
5. хам — ХАМ, а, ч. 1. (з великої літ.) За біблійним уявленням – син Ноя, родоночальник стародавніх ханаанських племен. 2. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів).  Словник української мови у 20 томах
6. хам — -а, ч. 1》 заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). || Грубе звертання до кріпака, слуги, наймита. 2》 розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина. 3》 За Біблією – непутящий син благочестивого Ноя, що поглумився над своїм батьком і був ним проклятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хам — ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМ зневажл., лайл., БУРБО́Н заст., зневажл., ХАМЛО́ вульг., лайл., ХАМУ́ЛА вульг., лайл., МУДЬ зневажл., лайл. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О.  Словник синонімів української мови
8. хам — ХАМ, а, ч. 1. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). [Старий пан:] Та як же ти, черв’як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (Вас.  Словник української мови в 11 томах
9. хам — Хам, -ма м. 1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. Ном. № 1264. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. Чуб. V. 1068.  Словник української мови Грінченка