Значення в інших словниках
-
цимбали —
[циембалие] -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
цимбали —
(від гр. kymbalon — кимвал) — старовинний струнний ударний інструмент з дерев’яним корпусом у формі трапеції такомплектом спеціально розташованих струн. Стрій діатонічний.Звук видобувають, вдаряючи по струнах дерев’яними паличками — молоточками.
Словник-довідник музичних термінів
-
цимбали —
цимба́ли множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
цимбали —
ЦИМБА́ЛИ, ів., мн. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецеїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.
Словник української мови у 20 томах
-
цимбали —
цимба́ли: ◊ по цимба́лах байдуже, все одно (м, ср, ст): – Казали завтра прийти до школи, будемо за щось там відробляти. – А мені то по цимбалах. Я навіть не думаю йти (Авторка)|| = гале
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
цимбали —
-ів, мн. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев'яного корпусу трапецеїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цимбали —
Струнний ударний музичний інструмент араб. походження; корпус дерев'яний, трапецієподібний, з натягненими струнами, по яких вдаряють дерев'яними паличками; зустрічається в народних і циганських капелах.
Універсальний словник-енциклопедія
-
цимбали —
Цимба́ли, -ба́л, -ба́лам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цимбали —
ЦИМБА́ЛИ, ів., мн. Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпусу трапецоїдальної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками.
Словник української мови в 11 томах