чувиха

(-и) ж.; мол., крим., жрм. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539.

Значення в інших словниках

1. чувиха — ЧУВИ́ХА, и, ж., розм., фам. Жін. до чува́к¹. Неприємно, що серед молоді стали навіть модними згрубілі, іноді навіть вульгарні звертання до своїх обранців чи обранок: чувак, чувиха (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах