чувиха

ЧУВИ́ХА, и, ж., розм., фам.

Жін. до чува́к¹.

Неприємно, що серед молоді стали навіть модними згрубілі, іноді навіть вульгарні звертання до своїх обранців чи обранок: чувак, чувиха (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. чувиха — (-и) ж.; мол., крим., жрм. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539.  Словник жарґонної лексики української мови