чувиха
ЧУВИ́ХА, и, ж., розм., фам.
Жін. до чува́к¹.
Неприємно, що серед молоді стали навіть модними згрубілі, іноді навіть вульгарні звертання до своїх обранців чи обранок: чувак, чувиха (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чувиха — (-и) ж.; мол., крим., жрм. Дівчина, молода жінка. БСРЖ, 676; ПСУМС, 78; СЖЗ, 113; ЯБМ, 2, 539. Словник жарґонної лексики української мови