Словник української мови у 20 томах

чуваші

ЧУВАШІ́, і́в, мн. (одн. чува́ш, а́, ч.; чува́шка, и, ж.).

Народ тюркської мовної сім'ї, що становить основне населення Чувашії; представники цього народу.

Чувашка, йдучи на гулянку, обов'язково до рук візьме жовту квітку (Ю. Збанацький);

Почався перший політ у космос на кораблі “Восток-4” українського космонавта Павла Поповича разом з Андріяном Ніколаєвим – чувашем за національністю (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чуваші — -ів, мн. (одн. чуваш, -а, ч.; чувашка, -и, ж.), Народ тюркської мовної сім'ї, що становить основне населення Чувашії; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чуваші — ЧУВАШІ́, і́в, мн. (одн. чува́ш, а́, ч.; чува́шка, и, ж.). Народ тюркської мовної сім’ї, що становить основне населення Чуваської АРСР; представники цього народу. В межах УРСР живуть також народи уральської (угорці, естонці та ін.  Словник української мови в 11 томах