чуваші

ЧУВАШІ́, і́в, мн. (одн. чува́ш, а́, ч.; чува́шка, и, ж.). Народ тюркської мовної сім’ї, що становить основне населення Чуваської АРСР; представники цього народу.

В межах УРСР живуть також народи уральської (угорці, естонці та ін.) і алтайської (татари, гагаузи, чуваші, караїми та ін.) мовних сімей (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 24);

Чувашка, йдучи на гулянку, обов’язково до рук візьме жовту квітку (Збан., Сеспель, 1961, 362).

Значення в інших словниках

1. чуваші — ЧУВАШІ́, і́в, мн. (одн. чува́ш, а́, ч.; чува́шка, и, ж.). Народ тюркської мовної сім'ї, що становить основне населення Чувашії; представники цього народу. Чувашка, йдучи на гулянку, обов'язково до рук візьме жовту квітку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. чуваші — -ів, мн. (одн. чуваш, -а, ч.; чувашка, -и, ж.), Народ тюркської мовної сім'ї, що становить основне населення Чувашії; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови