чуга
ЧУ́ГА, и, ж., діал. Вид верхнього одягу з довгим коміром у галицьких лемків, пошитого з суцільних шматків доморобної тканини.
Специфічним предметом лемківського верхнього одягу є чуганя, або чуга,— довгий до колін плащ з коричневого сукна з великим коміром, що спадав на плечі і правив за капюшон (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 56);
Ми побачили на стежці за двірцем купу людей згорблених, з клунками на плечах, в коротких не то плащах, не то чугах з білого, примітивно тканого овечого сукна і в повстяних капелюхах (Фр., III, 1950, 217).
Словник української мови (СУМ-11)