Словник жарґонної лексики української мови

чурбан

(-а) ч.; жрм; зневажл. Житель Кавказу, Середньої Азії. Саме це дозволило Стасові відкинути останні вагання. Він уб'є Басмача, цього чурбана, худобину вузькооку (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 677.

Короткий словник жарґонної лексики української мови